Як я писав минулої п'ятниці, людина – це створіння, яке веде паразитуючий спосіб життя, поступово знищуючи Землю. Це можна називати по-різному. Але істина така: людина є однією з найбільших небезпек для Землі. І, щоб покращити ситуацію на планеті, доведеться або знищити людство, або знайти розумнішого помічника для нього. Саме з цією метою, вже більше 50 років, вчені намагаються відтворити людську свідомість у комп'ютерній подобі.
Але ж свідомість, яка була створена природою і поміщена у людське тіло, має відрізнятись від тої, що буде створена на основі комп'ютерних технологій, чи не так? Звісно так! Позбавлений від усіляких вад, цей «ідеальний мозок» зможе вирішувати важкі математичні задачі, вдосконалювати відомі нам технології, створювати нові та навіть передбачати майбутнє. І тут з'являється два варіанти розвитку подій.
Перший варіант розвитку подій передбачає те, що людство та штучний інтелект існуватимуть спільно, доповнюючи один одного. Разом вони зможуть відновити природу, відмовитися від спалювання корисних копалин. Життя на Землі покращиться і єдиною загрозою для нашої планети залишиться лише вибух Сонця.
Другий сценарій почнеться майже так, як і перший. Якийсь час людина і штучний інтелект теж будуть жити в гармонії. Вони багато чого покращать. Скоріше за все, атомна енергія перестане використовуватися, як і всі інші забруднюючі технології. Як і у першому випадку, світ повністю перейде на відновлювану енергію, електронні прилади будуть працювати від сонячних батарей та вітряків. Саме в цей момент, коли ШІ зможе існувати незалежно від людини, він вирішить позбавити Землю від однієї з найбільших небезпек. Почнеться протистояння людства та штучного інтелекта. Щоб залишитись в живих, доведеться позбавити ШІ від головного джерела живлення. Доведеться затулити Сонце. Непогана дилема: пожертвувати собою заради життя на планеті, або ж вистояти та приректи цим всю планету на погибель. Хоча, можливо, у такому випадку буде й інший, менш трагічний, вихід.
Що ж, це була лише моя точка зору. Ваші думки можуть бути інакшими. Та все ж, подумайте над цим. Дякую за увагу.