На півдні Франції продовжують будувати ITER— найбільший у світі термоядерний реактор. Цей міжнародний мегапроект по маштабам може порівнюватися з адронним колайдером чи з МКС. Реактор хоч і буде розташований на Землі, однак буде працювати на зіркових технологіях та температурах — через декілька років температура тут зросте до 300 000 000°C, що у десять разів більше за температуру ядра Сонця.

Перший в світі великий термоядерний реактор продемонструє людству, як можна в промислових масштабах використовувати таку енергію. Адже в перспективі керований термоядерний синтез — це практично необмежене джерело дешевої та чистої енергії.

За основу була взята система «токамак». Вакуумна камера в формі «бублика» оточена електромагнітами, які утворюють у ній магнітне поле. Саме це поле втримує розігріту до неймовірних температур плазму на певній відстані від стінок камери.

Плазма існує тільки при певних умовах — реакція швидко припиняється при найменшому відхиленні одного з параметрів від норми. Тому, на відміну від реактора АЕС, токамак не може безконтрольно збільшувати температуру. Також термоядерний реактор не виробляє жодних радіоактивних відходів, а єдиний продукт реакції синтезу (Гелій) не є парниковим газом.

Однією з головних переваг такого джерела енергії є економічность: під час синтезу в вакуумній камері знаходиться всього декілька сотень грамів речовини, а в рік такого палива для однієї електростанції потрібно всього 250 кг.

Всього один грам термоядерної палива зможе замінити собою 8 тонн нафти. Творці вірять, що така енергія цілком здатна витіснити газ, нафту й вугілля. Також вони впевнені, що їхня розробка у змозі змінити наше майбутнє в кращу сторону.

Ось що говорить директор підрозділу діагностики ІТЕР:

Складові частини збирають в різних частинах світу й потім привозять сюди. Багато вже доставили і встановили. Наприклад, систему розподілу електрики. З Індії зараз прийшла база для кріостату, по частинах, як гігантська піца, оскільки вона дуже велика — понад тридцять метрів. Тепер ми будемо все збирати в складальному цеху й потім кранами встановимо на потрібне місце, в центрі гігантського кільця.

У проекті беруть участь багато країн, серед них: США, Китай, Росія, Японія, Індія, Південна Корея, а також Євросоюз. ЄС відповідає майже за половину проекту, решта держав взяли на себе по 9 відсотків. Однак вкладають держави не гроші, а розробки та обладнання. Натомість вони отримують повний доступ до всіх технологій.

За планом ІТЕР, першу плазму вони повинні отримати вже до 2025 року, а повноцінно запустити реактор на термоядерному паливі планується до 2035 року. Майбутнє ближче, ніж здається.